Характеристика дослідження

В дослідженні було використано поділ території України на 4 основні макрорегіональні зони:

1 зона – Західна Україна, або Захід  (23,8%  виборців України) – Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Волинська, Рівненська, Закарпатська і Чернівецька області;

2 зона – Центральна і Північна Україна, чи Центр та Північ, чи “Гетьманщина”   (38,1% виборців України) – Хмельницька, Вінницька,  Черкаська, Полтавська,  Чернігівська, Сумська, Житомирська, Кіровоградська, Київська області та м. Київ;

3 зона – Південна і Східна Україна, або Південь-схід  (31,7% виборців України) – Харківська, Дніпропетровська, Запорізька, Одеська, Миколаївська, Херсонська області;

4 зона – Донбас  (6,4% виборців України) – підконтрольні території Донецької та Луганської областей.

З якими почуттями ви дивитесь у майбутнє?

(% серед всіх опитаних)

Чи в правильному напрямку здійснює розвиток України нинішня влада?

(% серед всіх опитаних)

Як ви оцінюєте діяльність Президента України Володимира Зеленського?

(% серед всіх опитаних)

Соціальне самопочуття українців здебільшого сьогодні характеризується негативними характеристиками. В настроях респондентів здебільшого наявне невдоволення нинішньою владою, невпевненість у завтрашньому дні, страх за майбутнє власної сім’ї, відсутність точок соціальної опори й захисту. Головні тригери таких настроїв з одної сторони – довготривала пандемія та російська агресія, які так чи інакше суттєвим чином вплинули на рівень стурбованості на негативного сприйняття; а з іншої – незадоволення виборцями діяльністю влади, відсутністю позитивних змін у країні.

• 47% займають песимістичні позиції – дивляться у завтрашній день зі страхом та невпевненістю проти 28% оптимістів, які сповнені надій на краще майбутнє;
• Більше ніж половина опитаних не підтримає напрямок, яким веде Україну сьогоднішня влада – 54% вважає його неправильним проти 22% тих, хто задоволений таким шляхом розвитку;
• Оцінка діяльності Президента України Володимира Зеленського негативна – рівень негативних оцінок майже вдвічі перевищує кількість позитивних оцінок – 39% проти 22% (що, знову ж таки, протилежно до оцінок 2019 року). Дана тенденція прослідковується в усіх регіонах країни.

Як ви оцінюєте дії влади України у наступних напрямках?

(% серед всіх опитаних)

Більшість реформ, проведених в Україні за останні роки, здебільшого оцінюється респондентами негативно, викликаючи багато питань, дискусій та несприйняття.  Кількість тих, хто негативно оцінив результати більшості реформ, суттєво перевищує кількість тих, хто дав позитивні оцінки. Виключення являють реформи армії та децентралізація, які викликають менше негативу.

Якщо обирати орієнтири розвитку між Європою та Росією, то що для вас більше важливо?

(% серед всіх опитаних)

Якщо обирати орієнтири розвитку між Європою та Росією, то що для вас більше важливо?

(% серед всіх опитаних і по регіональних зонах)

За останні роки прозахідні орієнтації все більше затверджуються у свідомості українців. Визначальне для попереднього (2002-2014 роки) періоду української політичної історії питання геополітичного вибору між Росією та Заходом був, в основному, вирішений ще у 2014 році.

Як демонструє дослідження, майже чотири п’ятих українців демонструють прозахідні орієнтації:

• 79% орієнтовані на Європу;
• 21% орієнтований на Росію.

Проросійські настрої традиційно частіше присутні на південному сході України й на Донбасі, тоді як західна та центрально північна Україна в абсолютній більшості демонструє орієнтації на Європу.  На підтвердження дослідження фіксує значне збільшення прозахідних орієнтацій в настроях сучасних українців у ряді інших соціологічних змін. Особливо яскраво це помітно у відношенні респондентів стосовно вступу України в ЄС і НАТО. За останні 2,5 роки позитивне сприйняття ЄС і НАТО тільки збільшилось. Сьогодні понад дві третини опитаних бажають Україні вступити в ЄС і більш ніж половина українців хочуть вступу у НАТО.

Чи підтримуєте Ви вступ України до ЄС і НАТО:

(% серед всіх опитаних)

Якби респондентам довелось обирати в ситуації глобального протистояння між США та Росією, то

• 75% опитаних підтримають Сполучені Штати Америки (частіше – молодь, прихильники «Батьківщини», «Голосу», «Європейської солідарності» та «Слуги Народу»);
• 25% підтримають Російську Федерацію (частіше – старше покоління та електорат ОПЗЖ).

Регіональний аналіз свідчить, що західна та центрально північна Україна у переважній більшості симпатизує США, в той час, як Донбас буде на боці Росії.  А ось позиції півдня та сходу розділились на дві групи – 50% виберуть США і ще 50% – сторону Росії.

В ситуації глобального протистояння Росії та США, на чиїй стороні будуть ваші симпатії? 

(% серед всіх опитаних)

В ситуації глобального протистояння Росії та США, на чиїй стороні будуть ваші симпатії? 

(% серед всіх опитаних і по регіональних зонах)

Яка соціально-економічна орієнтація для вас більш важлива?

(% серед всіх опитаних)

Яка соціально-економічна орієнтація для вас більш важлива?

(% серед всіх опитаних і по регіональних зонах)

В соціально-економічних орієнтаціях українців сьогодні все ще домінують патерналістичні погляди (хоча за останні роки кількість тих, хто вибирає вільний ринок, постійно набирає оберти):

• 55% хотіли б відчувати соціальну захищеність і мати допомогу від держави (частіше респонденти старшої вікової групи, електорат ОПЗЖ);
• 45% є прихильниками вільного ринку і забезпечення можливості громадянам самостійно заробляти собі на життя (частіше це позиція молоді, респондентів середнього віку).

Регіональний аналіз свідчить, що патерналістичні погляди домінують на півдні та сході України та Донбасі, тоді як ринкові орієнтації частіше притаманні респондентам Західної України.

Який шлях розвитку для України кращий?

(% серед всіх опитаних)

Демократичний шлях розвитку – єдиний прийнятний та притаманний більшості українців (і це характерно для усіх регіональних зон).

• 70% – вважають, що Україна має й надалі розвивати демократичні цінності проти 30% прихильників авторитарного стилю управління (частіше позиція респондентів старшого віку, виборців ОПЗЖ);
• 70% – фіксують, що Україна потребує подальшого розвитку місцевого самоврядування проти 30% прихильників посиленої урядової вертикалі й централізації влади.

Який шлях розвитку для України кращий?

(% серед всіх опитаних і по регіональних зонах)

Який варіант побудови держави кращий для України?

(% серед всіх опитаних)

Якби в найближчу неділю відбувались вибори до Верховної Ради України, то за яку політичну силу ви б проголосували?

Лідером електоральних симпатій виступає партія «Слуга Народу».

Якби вибори до Верховної Ради відбувались у найближчу неділю, то відсотковий розподіл голосів серед тих, хто піде на вибори буде наступним:

• 23% за «Слугу Народу»;
• 12% за «Європейську солідарність»;
• 11% за ОПЗЖ;
• 8% за «Батьківщину»;
• 5% за «Силу і честь» (як ми можемо спостерігати – політична сила на грані проходження до Верховної Ради).